Щоденні ілюстрації

На фоні 8 тисяч загиблих з моменту початку конфлікту особливо цинічною виглядає позиція Росії, яка заплющує очі на масові обстріли житлових кварталів урядовими військами та накладає вето на всі резолюції Ради Безпеки ООН, які могли б покласти край безладу.

У серпні 2008-го, пам'ятається, Медвєдєв, Путін та Лавров ледь не з піною у рта кричали про геноцид волелюбного народу Південної Осетії з боку грузинських агресорів.

Галерея тут

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

Історія Башара Асада у чомусь схожа з Каддафі. Той прийшов до влади в результаті державного перевороту 1969 року, а нинішній диктатор Сирії успадкував посаду президента від батька, який захопив владу після перевороту 1971 року.

Зараз, коли за наказом Асада армія та поліція розстріляла вже більше 3000 мирних демонстрантів, кривавому диктатору, щоб уникнути повторення лівійського сценарію, залишається просити про підтримку Росію, яка вже кілька місяців тому гнівно засудила "хрестовий похід країн НАТО проти волелюбної Лівії".

І в Кремлі, який дуже любить, коли хтось нагадує про колишній статус наддержави, жодним чином не звертають уваги на розстріл сирійською армією власного народу.
Трагедія в Беслані показала, що навіть сотні дитячих життів абсолютно нічого не варті для Путіна. Головне - не дати у черговий раз перемогти США.

Цікаво, цікаво... Подивимось, чим закінчиться...