
Напевно, найбільш вдалий приклад реалізації досягнень демократії та капіталістичної моделі розвитку.
Зараз дивлюсь і читаю, як у Росії активно "просувають" для населення тему про економічні досягнення Каддафі, який нічого не робив, тільки що і сидів 42 роки на нафті.
Мінімальна зарплата $700, ВВП на душу населення $14000 і подібні дивовижні в очах пострадянських бідняків речі.
Ну, тіпа, для чого ці революції, якщо все так добре? Це все, звичайно, НАТО і Америка ближче до Росії підбираються...
Для Путіна, який, очевидно, як і Каддафі, зібрався правити Росією пожиттєво, дуже небезпечні такі лівійські прецеденти. Особливо враховуючи сумний кінець особисто для Муаммара.
Тому зараз і промивають мізки по ТБ та в Інтернеті, акцентуючи на успіхах у соціальному захисті в нафтово-диктаторських Венесуелі та Лівії і замовчуючи про набагато більш вражаючі успіхі таких країн, як Сінгапур. Які не мають ні нафти, ні газу; ні президентів, що правлять по 20-30 років і придушують опозицію та свободу слова.
Галерея з Сінгапуру. А тут на додаток ще галерея з Макао.
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.