Зараз, звичайно, далеко не сезон, але й взимку Юрмала нічо так.
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Знімали чи під час дощу, чи після нього, тому в галереї людей майже не видно. Може так навіть і краще.
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
В Латвії зараз ситуація не дуже. Молодь вся масово виїжджає в Англію та Ірландію на заробітки, населення зменшується, нерухомість дешевшає...
Хоча для когось такий варіант може якраз і підходить. На початку 2000-х років квартири в Ризі були значно дорожчі за київські, а зараз навпаки.
Взагалі, Рига поступається Києву по багатьох параметрах, але місто дуже і дуже пристойне. Тим більше, що майже всі розмовляють російською, а непогана двокімнатна квартира в спальному районі коштує до $60000. В Празі за такі гроші навіть однокімнатну не купиш.
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Відразу відчувається, що галерею робив весільний фотограф.
Нормальні фотоблогери фільтри під вінтажну плівку не використовують.
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Вау! Ірбене! Майже рідні місця!
Я колись кілька місяців за однією партою сидів з хлопцем, який жив в Ірбене. Їх кожен ранок з цієї військової частини возили в школу до нас у Вентспілс.
Бачив його сторінку в "Однокласниках" пару років тому - він зараз десь в Ростові-на-Дону в ФСБ працює.
Якще не бреше, звісно, бо працівникам спецслужб взагалі-то заборонено заводити аккаунти у соціальних мережах - надто багато інформації вони дають про людину.
А про Ірбене, як експерт в цій ситуації, можу сказати, що чорнобильський пейзаж зробили не мародери, як спочатку написав автор галереї, а російські військові перед тим, як передати це містечко латишам.
Там в ті часи взагалі такий бардак був... У 1992 році, коли влада мінялась, я любив гуляти по березі моря у Вентспілсі. А гуляю я масштабно, мене тільки голод може зупинити. Якщо по Києву - то пішки від Святошина до Вокзальної, якщо по нашому пляжу - то на кілька кілометрів.
Так от, пішов я по пляжу на південь в напрямку Лієпаї і дійшов до першої прикордонної застави, яка нагадувала ось такий сучасний ірбенський краєвид.
Розгромлено було все! Вікна, двері... Всередину не заглядав. Напевно був якийсь негласний наказ, щоб незалежній Латвії нічого не дісталося.
Кордон ніхто не охороняв - просто бери моторний човен та пливи спокійно 150 кілометрів до Швеції.
Це абсолютно серйозно. Якщо зранку спокійна погода, за 4-5 годин можна було дістатися шведського берега. Теоретично.
Не знаю, чи пробував хтось тоді це зробити. Навряд чи.
Ну що, подивимось на руїни радянської армії?
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Значить, подивився я на статистичні показники Риги у Вікіпедії. Населення зменшилось на 100 тисяч з того часу, як я залишив Латвію. До розпаду СРСР було 800 тисяч, зараз 703. Латишів вже 43% (було 32%), росіян - 40%.
Не знаю, як там зараз з мовою спілкування на вулицях, але тоді майже вся Рига була російськомовна. Місто взагалі в радянський час було дуже престижним. У кого була така можливість, переїжджали туди з превеликим задоволенням. Відставні військові, наприклад, дуже любили цю справу.
Була ще ідея така тоді - будувати в Ризі метро. До будівництва не дійшло, бо Союз розвалився к чертям собачім. Але якби там ще метробудівці понаїхали... то взагалі.
Хоча місто дуже круте, якщо дивитись крізь призму пострадянського простору. На голову краще Львова і ні в які порівняння не йде з усілякими Кривими Рогами та іншими промисловими рогами. Хоча і там і там 700 тисяч населення.
P.S. Я жив в Латвії не в самій Ризі, а в іншому маленькому місті. Але приїжджав до столиці часто - в гості до тітки, що жила зі своєю сім'єю у передмісті. Тому Ригу можна назвати містом мого дитинства. Трохи з перебільшенням. 
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
.