У нас, до речі, окремий чорнобильський тег є. Там вже цих прип'ятських краєвидів...
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
50 кілометрів від Києва по житомирській трасі. Одна хвилина польоту коштує 20 гривень.
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Прикольно звучить: Церква в Білій Церкві.
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Погано місту без людей, що вже скажеш.
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
1. Ненавиджу графітчиків. Особливо, коли ці тупі малолітки своїми "геніальними" факсиміле гадять набережні чи стіни житлових будинків.
2. Радіаційний фон у Прип'яті в шість разів перевищує фон у Києві чи Москві. Так що переїжджати туди поки що зарано.
Хоча в самому Чорнобилі усього в 2,5 рази. Там, кажуть, не тільки люди живуть, але й бари працють та банкомат навіть є.
P.S. До речі, тут на днях пишуть, що за графіті вже будуть штрафувати до 8,5 тисяч.
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Лише 25 років без опалення та людей - і будинки вже майже руйнуються на очах.
А взагалі, цікаво, що на цьому місці буде через років так п'ятдесят. Хоча, напевно, більшість будинків до того часу знесуть, щоб раптово самі не почали валитись разом з туристами.
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Все це, звичайно, дуже гарно, але морозів цих я не люблю. А вночі сьогодні обіцяють -20°С. 
Скоріше б весна!
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Знаходиться цей колись оригінальний та сучасний дачний будинок усього з 30 кілометрах на захід від Києва.
Побудував його у ХІХ столітті залізничний магнат та барон Микола фон Мекк, який був одружений на племінниці знаменитого композитора Петра Чайковського. Сам Петро Ілліч, як свідчить меморіальна дошка, приїжджав сюди двічі в гості.
Після революції 1917 року які тільки радянські організації не розміщувались у цьому будинку олігарха: філія Макарівської музичної школи, військовий госпіталь у 1943-44 рр., дослідне господарство Інституту землеробства та навіть сільська рада.
Доля колишнього власника склалась трагічно. Замість того, щоб благополучно емігрувати кудись до Парижу, Микола фон Мекк залишився в СРСР працюватии залізничним інженером і врешті-решт логічно був розстріляний на самому початку сталінських репресій у 1929 році.
До речі, сам Микола фон Мекк особливої слави як залізничник не здобув. Це його батько колись ледь не всі залізниці в Росії побудував. Син більше захоплювався модними тоді автомобільними перегонами. Тут його біографія, кому цікаво почитати.
Ну а будинок зараз, як бачите, всіма забутий та занедбаний.
Погуляти по будинку залізничного магната
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Бажаєте згадати тепле сонячне літо? На таку пропозицію погодяться, напевно, зараз всі.
Отже, до вашої уваги фоторозповідь про подорож південним київським передмістям: Ходосівка, Підгірці, Обухів та Українка.
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Покинута - це сильно сказано, бо досі нібито охороняється. Скоріше, законсервована і потихеньку руйнується без людей.
Знаходиться, до речі, майже в самому центрі Фастова, усього в 5 хвилинах від вокзалу.
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Шикарно, правда? Можна подумати, що навіть берег Байкалу чи якоїсь іншої туристичної диковинки.
А це усього-навсього звичайний правий берег Дніпра у 80 кілометрах на південь від Києва.
У жовтні 1943 року на цьому березі радянські війська зробили плацдарм з метою розпочати з нього наступ на Київ, але невдало. Столицю остаточно звільнили вже з північного, Лютезького плацдарму.
Людей скільки на цих берегах загинуло тоді... Сотні тисяч. Якщо точніше - більше 417 тисяч вбитими, пораненими та зниклими безвісті. І це тільки з радянського боку.
Можна було почекати, оточити німців, але наказ був обов'язково звільнити Київ до свята Жовтневої револююції 7 листопада. От і брали правий берег будь-якою ціною.
Короче, закидали німців трупами завдяки товаришу Сталіну.
P.S. Не знаю, для чого ця екстремальна бидлота залізла на хрест у одній з фоток галереї. Очевидно, просто в школі був двійочником з історії.
Галерея з Букринського півострова
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
В самому Каневі ніколи бувати не доводилось, а ось на цьому вокзалі в Миронівці (нижня ліва фотка) я чекав на іншу електричку годин шість в липні 1995-го, коли їхав на студентську практику. Там ще великий абрикос має рости поруч. І здається це він.
До речі, помітив тоді, що трохи південь відчувається. Хоч і усього в 100 кілометрах від Києва. Абрикоси в столиці на вулицях ніколи не бачив.
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Вау!!! Клавдієво! Майже рідні місця!
Був я один раз на цій станції. На дебільно-радянське свято 23 лютого 2000 року на роботі з колегами трохи хильнув зайвого і, після півгодинного стояння на холоді святошинської платформи, сів в теплий вагон електрички на Бучу.
Тепло зробило свою підступну справу. Як я не намагався не заснути за ті 20 хвилин дороги, але все ж таки задрімав і проїхав свою зупинку. Прокинувся вже в Клавдієво.
Вийшов, і на моє щастя майже відразу на Київ йшла електричка. До Лісової Бучі, де я тоді жив, стояв вже в тамбурі. Та й протверезів я майже миттєво.
Хоча, може це і не Клавдієво було... Але здається воно. Втім, фабрику ялинкових прикрас точно не бачив.
P.S. Я взагалі не п'ю, ви не подумайте.
Діти, хто хоче поїхати на фабрику іграшок?
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
.