
Дитина біля магазинчику в нетрях Найробі, Кенія.
P.S. Колись і у нас яскраві обгортки жувальних гумок були одним з найбільших багатств радянської дитини. Дональд, Міккі Маус, "адамс"... Привозили їх з "загранки" моряки і в напівлегальному продажу Дональд був по 1 рублю за жвачку.
Вже потім, у 90-ті, з'явились якісь незрозумілі за хімічним складом турецькі "Турбо", "Love Is...". Але це вже не те - дитинство закінчилось.
До речі, ви знаєте, чому в СРСР вирішили виготовляти такий чуждий соціалістичному ладу продукт, як жувальна гумка? Та просто коли у тисняві за жвачками, які розкидали з трибун канадські вболівальники, загинула 21 дитина стало якось незручно...